Серед об’єктів права інтелектуальної власності(зокрема, в діджитал-сфері) все частіше використовується доменне ім’я, стає предметом правочинів та предметом спірних відносин. Із розвитком мережі Інтернет з’явилось нове соціальне явище – кіберзлочинність («cybercrime»), а до основних проблем в даній сфері відноситься конфлікт доменних імен і товарних знаків, недобросовісна реєстрація доменних імен.

 Кіберсквотинг це в узагальненому є порушенням прав ІВ на знаки для товарів і послуг, комерційні (фірмові) найменування, об’єкти авторського права тощо, а також на самі доменні імена, та порушення прав на ряд інших об’єктів, які не є об’єктами права ІВ(наприклад, ім’я фізичної особи). Кіберсквотинг з англійської мови походить від слова «squatt» та означає захоплення занедбаного або порожнього місця або будівлі, яка не є у володінні, оренді особи, або така особа не має дозволу на таке використання (своєрідне «доменне рейдерство»), тобто незаконне незаконне заселення до будинку . У відносинах, що виникають в мережі Інтернет, під терміном «кіберсквотинг» розуміють протизаконну бізнес-діяльність, що полягає у реєстрації, використанні та пропонуванні до продажу доменного імені з несумлінним наміром отримати прибуток від паразитування на гудвілі або торговельній марці, яка належить іншій особі. Особи, які здійснюють такі неправомірні дії, що полягають у недобросовісній реєстрації доменного імені, що містить позначення, яке є тотожним (схожим) з охоронюваним об’єктом (його частиною), називаються кіберсквотерами.

 Після несумлінної реєстрації кіберсквотери пропонують продати доменне ім’я законному власнику за вищою ціною. Підставами діяльності кіберсквотерів є невелика потреба у початкових капіталовкладеннях та значні прибутки після продажу доменів.  

Ознаки кіберсквотингу

 В першу чергу, під кіберсквотингом слід розглядати правопорушення, оскільки термін «протизаконна бізнес-діяльність» не має належного обґрунтування,  а сама діяльність кіберсквотера є підтвердженням здійснення дій, що суперечать праву.

 По-друге, дане правопорушення полягає саме у недобросовісній реєстрації доменного імені, необов’язково його використовувати чи пропонувати для продажу.

 По-третє, недобросовісна реєстрація доменного імені здійснюється з метою отримання прибутку від його перепродажу, а також введення в оману споживачів, обмеження діяльності конкурента тощо.

Правопорушення щодо захоплення доменних імен здійснюються шляхом:

1) самостійної реєстрації доменних імен, оскільки стандартний термін реєстрації доменів складає один рік, у разі продовження реєстрації збільшується початкова вартість домену та знижується його прибуток у майбутньому;

2) захоплення доменного імені власника, який не продовжив дію домену у Інтернет-реєстратора, оскільки в даному випадку у домена фактично відсутній власник;

3) зворотній кіберсквотинг –  захоплення доменного імені у законного володільця за допомогою судових способів відомою корпорацією або урядовою структурою через судовий процес, коли власник торгової марки робить спробу отримати доменне ім’я, звинувачуючи законного власника доменного імені у його незаконному володінні.

Кіберсквотинг підлягає поділу на види, зокрема в залежності від кола позначень, які кіберсквотери використовують недобросовісно при реєстрації доменних імен. 

Поділяють кіберсквотинг на:

1) брендовий кіберсквотинг;

2) іменний кіберсквотинг;

3) галузевий кіберсквотинг;

4) географічний кіберсквотинг;

5) авторський кіберсквотинг;

6) тайпосквотинг (тайпсквотинг).

Розглянемо детальніше видову класифікацію кіберсквотингу.

Найбільш поширеним видом кіберсквотингу є брендовий кіберсквотинг – порушення, що характеризується недобросовісною реєстрацією доменних імен, які відповідають торговельним маркам, іншим засобам індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Власне реєстрація відповідних позначень у доменному імені ще не створює кіберсквотингу, необхідно враховувати, перш за все, мету реєстрації такої Інтернет-адреси.

Так, це підтверджується матеріалами судової практики у доменних спорах. Зокрема, канадський суд у справі «Bell ExpressVu Limited Partnership» проти «Tedmonds & Co. Inc.» дійшов висновку, що, оскільки позивачу належить доменне ім’я «expressvu.com», а відповідач використовує доменне ім’я «expressvu.org» і його комерційне застосування (тим паче у некомерційній доменній зоні) не доведено, немає підстав для задоволення вимог позивача про переделегування йому доменного імені «expressvu.org», і використання такого доменного імені відповідачем є правомірним. Аналогічну позицію займає англійський суд у справі за позовом «EFax.com Inc» до володільця доменного імені «efax. co.uk», в якій відмова у позові обґрунтовується тим, що відповідач у доменному імені використав не унікальне, а описове позначення, що є звичним для електронного бізнесу, тому явного суміщення з бізнесом позивача в даному випадку немає. Про добросовісний характер реєстрації доменного імені свідчить той факт, що реєстрація доменного імені відбулася раніше за реєстрацію торговельної марки.

У практичній площині найбільші труднощі викликає питання унікальності доменного імені у межах усього світу та неунікальності знаків для товарів і послуг. Так, виникає питання, якщо для різних класів товарів зареєстровані однакові товарні знаки, кому надати перевагу у праві використовувати позначення свого товарного знаку у доменному імені. На практиці таке питання вирішується, як правило, за першістю у реєстрації доменного імені. У 1998 році англійський суд розглядав спір щодо правомірності (неправомірності) використання дилером у доменному імені товарного знаку або назви компанії поставника, позивачами у якому виступали відомі англійські компанії «Marks & Spencer plc», «Ladbroke Group plc», «J Sainsbury plc», «Virgin Enterprises Ltd» та «British Telecommunications plc» а відповідачами – група компаній-дилерів, що використовувала у доменних іменах позначення товарних знаків та назв компаній позивачів. Суд прийняв рішення на користь позивачів.

Питання щодо конкуренції інтересів власника доменного імені з власниками комерційних (фірмових) найменувань у вітчизняному законодавстві врегульовано наступним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 489 ЦК України право ІВ на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки» [39]. Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування відповідно до Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 року встановлюється за даними реєстрації доменного імені.

Із даних правових положень випливає, що якщо реєстрація доменного імені є використанням певного позначення у якості комерційного (фірмового) найменування, то подальше використання іншою особою цього ж позначення, якщо це може вводити в оману споживачів, є порушенням прав реєстранта доменного імені. Не може вважатись кіберсквотингом реєстрація доменного імені з використанням комерційного (фірмового) найменування, якщо доменне ім’я є ідентичним з комерційним (фірмовим) найменуванням іншої особи, однак це не вводить в оману споживачів.

Наступним видом кіберсквотингу є іменний кіберсквотинг. Під іменним кіберсквотингом розуміють недобросовісну реєстрацію доменів, які є тотожними із іменами або псевдонімами знаменитостей. Можливість захисту особистих імен, не зареєстрованих у якості товарних знаків, уперше була предметом розгляду Центру арбітражу та медіації ВОІВ у справі про доменне ім’я «jeanettewinterson.com», де Центр арбітражу та медіації передав британській письменниці Джанет Уінтерсон (Jeanette Winterson) вищезгадане доменне ім’я, зареєстроване Марком Хогартом із Кембриджу. При цьому варто зазначити, що реєстрація у якості доменного імені чужого імені не є кіберсквотингом, якщо володілець доменного імені використовує його у некомерційних цілях . Отже, на перший план знову виходить питання добросовісності при реєстрації доменного імені, а якщо здійснена вона була виключно для паразитування на чужій репутації чи перепродажу своєму знаменитому тезці, тоді таку реєстрацію можна вважати кіберсквотингом. 

Галузевий кіберсквотинг як один із видів кіберсквотингу належить до найбільш прибуткових та передбачає реєстрацію доменних імен, які мають загальні назви та позначають зазвичай ту чи іншу галузь економіки або рід товарів (послуг) – «авто.укр», «іграшка.укр» тощо. Дане правопорушення не виникає у зв’язку із реєстрацією галузевого доменного імені, а важливим елементом його є мета реєстрації – якщо це корислива мета, то таке правопорушення може вважатися галузевим кіберсквотингом.

Під географічним кіберсквотингом розуміється правопорушення, що полягає у здійсненні недобросовісної реєстрації доменних імен у вигляді географічних назв. Такі праопорушення є досить популярними, оскільки доменне ім’я з географічним позначенням відразу ж має готову аудиторію – жителів певної геграфічної одиниці. Судова практика має приклади щодо розв’язання доменних спорів у сфері географічного кіберсквотингу. Так, розглядаючи даний спір, німецький суд першої інстанції встановив, що використання доменного імені «celle.com» вводить користувачів в оману, оскільки вони сподіваються знайти за даною адресою сайт, присвячений місту Celle. Суд другої інстанції дане рішення скасував, оскільки на думку якого, сайт, присвячений місту, повинен реєструватися під доменом першого рівня, що відповідає коду країни, а не під доменом першого рівня загального користування (у даному випадку доменне ім’я повинно бути «celle.de»).

Ще одним видом кіберсквотингу є авторський кіберсквотинг, під яким розуміється правопорушення, що полягає у недобросовісному використанні в якості доменного імені оригінальної назви твору або його частини. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і підлягає правовій охороні як об’єкт авторського права[26].

Із даного правоположення випливає, що в якості доменного імені частина твору(його назва в тому числів) може бути використана з дозволу особи, яка на законних підставах ним володіє, окрім виняткових випадків, коли твір стає суспільним надбанням. Використання такого об’єкта ІВ повинно здійснюватись з умовою, що особисті немайнові права автора не будуть порушені. Авторським кіберсквотингом можуть бути визнані дії, що полягають у реєстрації доменного імені, що містить назву твору (його частину), з метою привернення уваги користувачів до сайту, який насправді жодним чином не стосується даного твору, що вводить в оману користувачів Інтернету.

Одним із видів кіберсквотингу являється тайпосквотинг (тайпсквотинг), під яким науковці розуміють правопорушення, що полягає у проведенні реєстрації доменних імен, близьких за написанням з адресами популярних сайтів. Як приклад, власник сайту «download.com», що є найбільшим в Інтернеті архівом програмного забезпечення, Кріс Чен, викупив три доменних імені, написаних з помилкою «downlaod.com», «donwload.com» і «dawnload.com» за 80 тис. дол.. Дані домени майже ідентичні за своїм позначенням, але за технічними характеристиками є різними інтернет-адресами. Тайпсквотинг продовжує активно розвиватися на сучасному етапі, адже помилки в наборі доменних імен бувають дуже часто, що робить можливим розміщення власної реклами з розрахунку на те, що її побачать мільйони користувачів, які просто через неуважність потраплять на схожу Інтернет-адресу.

Що стосується боротьби із кіберсквотингом в Україні, варто відзначити наступне. Так, на нормативному рівні в ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» з метою запобігання поширенню кіберсквотингу та боротьби із даним явищем встановлюється пріоритет прав на знаки для товарів і послуг над правами на доменні імена . Однак на законодавчому рівні проблема кіберсквотингу залишається малорегульованою, на рівні судової практики також малорозвиненою. Відсутністю правового регулювання у цій сфері, безконтрольністю з боку Державної служби інтелектуальної власності України користуються недобросовісні реєстратори.

Недостатнє правове регулювання кіберсквотингу, забезпечення захисту лише від брендового кіберсквотингу призводить до того, що захист прав і законних інтересів реєстрантів доменних імен відбувається неналежним чином. Позитивним є з огляду на таку непослідовність у питаннях захисту права на доменне ім’я можливість застосування Єдиних правил розгляду спорів про доменні імена (Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy), розроблених Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та прийнятих Iнтернет-корпорацією з присвоєння імен та номерів, що стало можливим в рамках домену .ua з кінця 2019 року.

Отже, кіберсквотинг варто розуміти як порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, комерційні (фірмові) найменування, об’єкти авторського права тощо, а також на самі доменні імена, та порушення прав на ряд інших об’єктів, які не є об’єктами права інтелектуальної власності (наприклад, ім’я фізичної особи), вчинене шляхом недобросовісної реєстрації доменного імені, що містить позначення, яке є тотожним (схожим) з охоронюваним об’єктом (його частиною). Залежно від кола позначень, які недобросовісно використовуються кіберсквотерами при реєстрації доменних імен, можна виділити наступні види кіберсквотингу: брендовий, іменний, галузевий, географічний, авторський і тайпсквотинг.

 

Отримуйте юридичну допомогу онлайн, через сервіси на порталі:

Онлайн безкоштовна консультація юриста, відповіді на ваші питання допоможуть прийняти рішення про подальші дії.

Створіть свій тендер і оберіть собі юриста з числа фахівців, зареєстрованих на порталі.